- віслюк
- —————————————————————————————віслю́кіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
віслюк — а/, ч. 1) Те саме, що осел 1). 2) лайл. Про нерозумну, вперту людину. || Про людину, що сліпо підкоряється й служить комусь … Український тлумачний словник
ослюк — а/, ч. 1) розм. Те саме, що осел; віслюк. 2) Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем; мул, лошак … Український тлумачний словник
осел — 1) (свійська робоча тварина), віслюк, ослюк, ішак; онагр, кулан (дикий) 2) див. дурень … Словник синонімів української мови